14 серпня за сучасним, григоріанським, календарем східна церква відзначає свято Винесення чесного дерева Животворчого Хреста Господнього. В народі його ще називають Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом, але найчастіше – святом Маковія.
Остання назва походить від семи мучеників Маккавеїв – персонажів старозавітньої історії. Пам’ять цих давньоюдейських героїв відзначається церквою також у цей день.
У народі «Маккавей» (від арамейського «makkaba» – «молот») трансформувалося у більш зручне для вимови «Маковій». Хоча до власне маку це жодного стосунку не має, і приносити в це свято до храмів для освячення мак церква зовсім не закликає.
На Маковія натомість здійснюється обряд освячення води. Він укорінений в історії свята Винесення Хреста. У столиці Візантійської імперії, Константинополі, рештки хреста щороку урочисто переносили з палацу імператора до собору святої Софії. Процесія ходила містом багато днів і, як вірили мешканці, захищала їх від хвороб і ворогів. За допомогою хреста освячували воду: вона мала стати чистішою (для південних країн – вельми актуальна потреба). Також закликали небо пролити на виснажену спекою землю дощі.
З Костантинополя традиція вшановувати хрест у день пам’яті мучеників Макавеїв прийшла до Русі. Після хрещення Київської держави в Х ст. у церковному календарі цей день посів почесне місце.
У народі вважають у цей день воду – цілющою. Нерідко відбувалися хресні ходи до водойм і масові купання. Саме на Маковія заведено було освячувати новозбудовані криниці.
Давньою традицією є також вшанування саме в цей день хрещення Русі. Лише в останні роки на державному рівні було вирішено організовувати урочистості в день пам’яті князя Володимира Великого. Натомість у церквах діаспори та деяких церковних юрисдикціях у самій Україні (наприклад, в Українській автокефальній православній церкві) зберігається звичай святкувати прийняття Київською Руссю християнства саме на Маковія.
За народними віруваннями вважається, що Перший Спас – це завершення літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Існує приказка: «Прийшов Спас – літо пішло від нас».
Маковія є першим днем Успенського посту. Ним віряни готуються до згадки про Успіння Богородиці. Оскільки початок посту припадає на Спаса, сам піст нерідко називають Спасівкою,
Свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні.
Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.
На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.
«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку в'язали в окремий букет. До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.
Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м'ята мала оберігати сім'ю від усякої напасті й додавати здоров'я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.
Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся — «щоб не випадало».
Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води. Обрядовою їжею цього дня є «шулики», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.
Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі.
У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі.
За переказами цього дня 988 р. хрестився князь Володимир[Джерело?]. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води.
Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.
У Перший Спас починається Успінський піст — «спасівка», який триває два тижні. У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.