У мене був знайомий сніговик,
Його ліпили ми удвох із братом.
Та якось вночі він раптом зник,
І ми пішли його шукати.
Стежинка за стежинкою
Вели нас просто в ліс.
Там, де намети, мов великі кручі.
Та раптом бачу із намету - ніс
Стирчить червоний, довгий і блискучий.
Впізнала я свого сніговика І почала із намету витягати.
А це робота дуже нелегка,
Хоча я не одна, а з братом.
Ніяк не розуміли ми, чому від нас пішов,
Навіщо у наметі заховався?
А сніговик: – Я схованку знайшов!
І просто, просто, просто відсипався.
Весь день на капелюсі горобці
Цвірінькають і скачуть беззупину.
Тож я утік у ліс від пустунців,
Щоб відпочити хоч годину.
Як добре що не трапились зайці,
А то б я залишився й без морквини.
А то б він залишився й без морквини
Лісове свято
На галявці лісовій
в ніч під Новий рік,
Оживає і танцює білий сніговик.
В хороводі там кружляють зайчики малі,
І танцюють, і співають звірі лісові.
Бо Новий рік, наш Новий рік
Чарує всіх, як чарівник.
- На галявці
лісовій в ніч під Новий рік,
Відбуваються дива, - каже Сніговик.
Вже Бабусенька Яга із Лісовиком
Круг ялиночки пішла танцем-гопаком.
Бо Новий рік, наш Новий рік
Чарує всіх, як чарівник.
Бо Новий рік, наш Новий рік
Чарує всіх, як чарівник.
Нічка Новорічка
Великим білокрилим птахом
Ялинка вкутається в сніг,
А вечір, мов зайча-невдаха,
Стрибнув під неї і затих.
Ялинка віти опустила,
Щільніше голочки сплела.
Зручніше у заметі сіла
І колискову завела.
Приспів:
Від зірок по сніжку -
Мерехтливе сяйво.
Місяць грає на ріжку -
Рік Новий стрічає.
І віки Дід Мороз
Проклада стежинку,
Щоби діти могли
Відшукати ялинку.
Дивився в ліс, як понад ставом
Плив місяць срібним ковзаном.
І кришталева тиша спала
У сон-дрімоти під крилом.
Пробігла стежкою лисичка,
Злякався вечір тай утік.
Настала нічка-новорічка,
Прийшов щасливий Новий Рік!
Свято Букварика Прийшли ми всі на свято Прийшли ми всі на свято, На свято Букваря, І вивчили всі букви, Усі: від А до Я.
Приспів: Гей, чули, чули, чули Гей чули, чули ви. З Буквариком ми дружим, Він з нами назавжди.
У нас сьогодні свято, Шануєм Букваря, Відкрив він нам дорогу До знань від А до Я.
Приспів: Гей, чули, чули, чули Гей, чули, чули ви. Ми вивчили Букварик, Всі букви 33!!
Казочка 1. Десь у темному старому диво-лісі На високому зеленому горісі Добра Казочка живе в гущавині І мережива сплітає чарівні. Вірно служать їй у лісі всі звірятка, Стережуть і доглядають її хатку І розносять ті мережива по світу, Щоб вони розповідали казку дітям.
П р и с п і в Казочку про Вовка і Лисичку І про дивну хатку Рукавичку, Про Котигорошка, що дивну силу мав, І про Горбоконика, що до зірок літав, І про пташку Золоте Перо! Казку, де перемага світло і добро!
2. Я хотіла диво-ліс той відшукати, Синю ластівку просила показати Ту стежинку, що до Казочки веде І горіх, де вона плетиво пряде. А моя матуся тихо посміхнулась, Кольорову мені книжку простягнула І промовила - Відкрий її, будь ласка, Тут знайдеш свою стежинку в добру казку.
П р и с п і в
А ми любимо читати
1.У чудовий світ казковий, в таємничий світ Відкриває двері школа нам з дитячих літ, І веде нас по доріжках за дзвінком дзвінок. Сторінки гортає книжка, Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля, Добрий гном і Білосніжка, Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля, Нам дають урок. 2.Карабаси-Барабаси теж у гості звуть Наші друзі в кожнім класі у книжках живуть. І навчать нас, неодмінно, як творить добро Неслухняний Буратіно, Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля, Ніжна дівчинка Мальвіна, Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля, І сумний П’єро. 3.П’ятачок із Вінні-Пухом – хто не радий їм? Ця весела книжка стала другом нам усім. Навіть сонце здивувалось, що не видно нас А ми просто зачитались, Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля, Ми читали і сміялись, Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля, Веселився клас.
Подарую посмішку На моїй долоні сонечко червоне, Комаха маленька, ла-ла-ла-ла! Відпущу комашку, хай летить на небо, Їй бажаю щастя і добра!
Приспів: Подарую посмішку я тобі, Ти мені у відповідь посміхнись! І засяє сонечко навкруги, Якщо будемо посміхатися я і ти!
2.Світ навколо мене радісний, веселий, Всім я посміхаюсь, ла-лала-ла! Люди і комахи, квіти і дерева, Всім бажаю щастя і добра! Приспів: Вивчаємо слова пісні "Я - україночка"
Я із того краю, де веселка грає, Я із того краю, де мої Карпати. І у їх розмаї я пісні співаю, І летять вони над плаєм вільні і крилаті.
Приспів: Я - україночка, писаночка ясная, З рути - барвіночку доленька сплелась моя. Я - україночка, червоная квіточка, Дівчинка-слов'яночка, сонячна леліточка.
Сонечко ясненьке, моя Україно, У цілому світі кращої немає. Ласка материнська, мова солов'їна І заквітчана калина - пісня мого краю.
Повторюємо слова пісні " Олівці-малювці " Давним-давно на світі не було кольорів, Навколо чорно-білим було все і сумним. Тоді взяли яскравих ми кілька олівців І світ розмалювали, щоб став він чарівним.
Тюльпану дарувала червоний оксамит, Нехай він наче вогник надією горить. Оранжевим зробила солодкий апельсин, Смачний і соковитий – на всіх лише один.
Олівці -малювці, олівці-молодці, Оживаєте ви у моїй руці! Олівці -малювці, олівці-молодці, Оживаєте ви у моїй руці!
А сонце замалюю я жовтим олівцем, Воно мене зігріє промінчиком в лице. Зелена фарба робить з листочками дива, Вкриває землю килим смарагдова трава.
Небесної блакиті додам я у струмки, Нехай собі мандрують до синьої ріки. Ліловим намалюю я сливи й баклажан, Найкращих вам малюнків і сповнення бажань.
Пісенька про Букварик
1. Беру до рук букварик я, Там букви всі – від А до Я. Від звуків перших до складів Букварик стежечку провів. (Двічі)
Приспів: Букварику, букварику Про все розкажеш ти, Про зоряні ліхтарики, Про ріки і мости. Про кізку з козенятами, Про вовка і сову, А я усе шукатиму Відповідь просту.
2. Склади збираються в слова, Аж закрутилась голова. Слова у речення біжать За ними треба поспішать. (Двічі) Приспів, програш.
3. Читаю речення малі Про ліс і квіти на землі. І про швидкого колобка, Що від бабусі утіка. (Двічі)