З
2000 року світова спільнота за рішенням ЮНЕСКО 21-го лютого відзначає
Міжнародний день рідної мови. Це свято ще називають «святом з кривавими
сльозами на очах», тому що цього дня у 1952 році в Бангладеш (колишня
частина Британської Індії) була жорстоко придушена демонстрація
корінного населення, яке боролося за право мати свою мову, за право
спілкуватися рідною мовою. Демонстрантів розстріляли тільки за те, що
вони хотіли на своїй рідній землі говорити своєю рідною мовою.
У
нашій країні, у третьому тисячолітті, на 20-му році її незалежності при
задекларованій українській мові як державній, можуть безкарно звільнити
з роботи тільки за те, що працівники розмовляють своєю рідною
українською мовою! На наших очах відбувається нищення рідної мови.
Не
будь байдужим! Захисти своє найрідніше і найдорожче – мову своїх
батьків, мову свого народу! Нехай цей день і наступні дні й роки для
нас, українців, стануть справді українськими: говорімо, читаймо, пишімо,
послуговуймося скрізь і всюди у своїй державі своєю Рідною Мовою!
Міжнародний день рідної мови
Міжнародний
день рідної мови, проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО у
листопаді 1999 року, відзначається щорічно з лютого 2000 року для
сприяння мовному і культурному різноманіттю і багатомовності.
Мови є найсильнішим інструментом збереження і
розвитку нашого матеріального і духовного спадку. За оцінками ЮНЕСКО
половина з 6 тисяч мов світу можуть найближчим часом втратити останніх
носіїв. Всі кроки по сприянню розповсюдженню рідних мов і багатомовній
освіті, розвитку більш повного знайомства з мовними і культурними
традиціями в усьому світі, але і укріплюють солідарність, засновану на
взаєморозумінні, терпимості і діалозі. Парадоксальний факт - українці, як і 100 років тому, змушені рятувати рідну мову!
Найважливішим критерієм прав і свобод людини, показником громадянської
свободи в державі є стан розвитку рідної мови, заявив голова Комітету
Верховної
Ради України з питань прав людини, національних меншостей і
міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко під час засідання "круглого
столу" на
тему: "Рідна мова як фактор етнокультурного самовизначення і
національної єдності", присвяченого Дню рідної мови, що буде
відзначатися 21
лютого. Про це "Обозревателю" повідомила прес-служба НРУ.
В усьому цивілізованому світі мова - це визначальна ознака будь-якої
держави. Протягом тривалого історичного періоду українці були
дискриміновані в цьому. Тривалий час право українців на свою рідну мову
кваліфікувалося як антидержавна діяльність
Здобуття Україною незалежності, а згодом і законодавче
закріплення за українською мовою статусу державної не змогло, на жаль,
вирішити проблеми її функціонування в різних сферах життя, незважаючи на
те, що Конституція України 1996 року дала чітку орієнтацію суспільству у
вирішенні мовних проблем і визначенні напрямку мовного будівництва.
"Усупереч усьому мовне законодавство "працює" украй слабко і, у першу
чергу, це стосується проблем ствердження української мови в її
новому статусі - державному. Парадоксальний факт - українці, як і 100
років тому, змушені рятувати рідну мову! Саме її треба було б включати в
перелік
мов, яким загрожує зникнення ", - підкреслив Удовенко.
За визнанням міжнародних інституцій та організацій, законодавчо-правове
поле України для етнічних спільнот, у тому числі і для розвитку їхніх
мов, є
одним із найбільш демократичних у світі. Разом з тим, назріла
необхідність у його оновленні. Зокрема, на думку Удовенка, насущною
вимогою часу є
удосконалення національно-мовного законодавства. Украй необхідна
розробка загальнонаціональної комплексної програми розвитку державної -
української
мови на тривалий період - 10-15 років. Необхідне здійснення постійного
моніторингу мовної ситуації в Україні з метою запобігання тенденцій до
її
загострення. І, нарешті, варто визнати, що настала пора для прийняття
нового закону України, що внесе відповідні зміни в ті нормативно-правові
акти,
що стосуються мовної сфери.
Джерело: http://obozrevatel.com.ua/ Коли замовкне мова Коли замовкне мова На Сході і на Півдні, То водночас замовкнуть Всі соловейки й півні. Мовчатимуть дерева, І вітер, і вода, Зупиняться джерела, Постане німота. Вона мечем Дамокла Над скронею зависне, Бо з мовою замовкне Душа і наша пісня. Натомість відгукнеться Тим голосом потужним, Як голка біля серця, Його «величність» суржик! Так перекотиполем Сповзем на маргінес… А світ промовить з болем: «Ось був народ і щез, Пішов за вічний обрій, Красивий і німий, Як літописні обри У часовій імлі». Невже таки дістались Критичної межі, Що вигукнуть зосталось: «О, Боже, поможи! Верни нам нашу мужність, І силу, і снагу, Щоб перейшли ми дружно Цю темряву й пургу, Цю німоту зимову, Яка нарешті скресне, Дай подолати змову І повернуть на весну». Тоді вже не змовкнуть Всі соловейки й півні, Як не замовкне мова На Сході і на Півдні! Надія Галковська – поетеса, авторка слів знаменитої пісні «Козачка»,
учителька Рудківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, депутат
Чернігівської районної ради від Української народної партії, член
Проводу обласної організації УНП, голова Чернігівського міського
товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка.
