Тарас
Шевченко!... Це ім'я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій
скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків
літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в
одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і
Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і
Бернс, Руставелі і Нізамі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього
передового людства.
Тарас Шевченко - символ
чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся
творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов' ю до Батьківщини,
пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи,
його пісні, його полум'яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового
люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.
Тарас
Григорович Шевченко прожив дуже мало - лише 47 років. З них 34 роки
провів у неволі: 24 роки - під ярмом кріпацтва і понад 10 років - у
найжорсткіших умовах заслання. А решту - 13 "вільних" років перебував
під невсипущим наглядом жандармів.
Уже для багатьох поколінь
українців - i не тальки українців - Тарас Григорович Шевченко означає
так багато, що сама собою створюється iлюзiя, нiби ми все про нього
знаємо, все в ньому розумiємо, i вiн завжди з нами, в нас. Та це лише
iлюзiя. Шевченко як явище велике й вiчне - невичерпний i нескiнченний.
Волею iсторiї вiн ототожнений з Україною i разом з її буттям
продовжується нею, вбираючи в себе новi днi i новий досвiд народу,
вiдзиваючись на новi болi й думи, стаючи до нових скрижалiв долi. Вiн
росте й розвивається в часi, в iсторiї i нам ще йти i йти до його
осягнення. Ми на вiчнiм шляху до Шевченка…
|